Давню пам'ятку архітектури, пасаж Гартенбергів в центрі Івано-Франківська, вирішили дивно реконструювати — змінити первісний вигляд фасаду будинків на ультрасучасний тендем з металу та скла.

Погляд у майбутнє

На початку ХХ сторіччя у Станіславові збудували величезний торговий пасаж, що належав двом братам Гартенбергам. 2001 року він потрапив у приватні руки. І зараз на його місці, в центрі Івано-Франківська, розташований сучасний торговий комплекс «Мальва». Нещодавно власники пасажу висловили намір провести капітальну реконструкцію столітнього пасажу. Зокрема планують відновити історичні квартали центру, тобто споруди, що були зведені біля пасажу 1904 року, а під час бомбардування 1915 року їх було зруйновано. «Ми звернулися до міста та міських архітекторів, щоб отримати дозвіл на реконструкцію стародавньої будівлі, — розповідає кореспондентові «БудФонду» Олександр Долішній, співвласник ТзОВ «Мальва». — Від архітектури міста прозвучала пропозиція не просто відремонтувати цю будівлю, а й відновити квартали навколо неї. Словом — це буде звичайний критий двір».

Проте реконструкція відбуватиметься дивним способом. Адже насправді відновлювати нічого не збираються: у планах — добудувати довкола колишнього пасажу нові сучасні споруди з металу, бетону та скла. Міські архітектори, як з'ясувалося, не мають нічого проти.

«Відтворити будівлі так, як вони були раніше, мабуть, не вдасться, бо споруда не заслуговує на ті фасади, що були колись. Тим більше — вони змінювались. Тому ми й віднайшли більш прогресивне рішення», - прокоментував для «БудФонду» своє бачання майбутнього проекту Ігор Чалій, заступник головного архітектора міста.

Вже розроблені і представлені на розгляд містобудівної ради чотири проекти пасажу. Їх авторами виступили Володимир Кочмар і Ярослав Дорошенко, архітектори УДНДІ Містобудування «Дніпромісто». Усі проекти розроблені в сучасному виконанні. У новобудові планують розмістити торговельні площі, офіси і відкрити McDonald's. Створити уявлення про майбутню архітектуру пасажу допоміг Володимир Кочмар, один з авторів проекту: «Я зрозумів, що відновлювати пасаж у такому стилі, як він був, не варто, бо це не відповідає поглядові на відбудову старих речей, а також не відповідає внутрішньому плануванню, оскільки це в основному були житлові кімнати». У межах кварталу пасаж відновлять, значно видозмінюючи архітектуру, але планувальна структура центру міста залишиться незмінною.

Автор проекту вважає, що мінімізував масштабність впливу споруди на сучасного іванофранківця, тому запропонував звести скляну триповерхову споруду з частиною мансардного поверху. Проте саму пам'ятку архітектури планують повернути до первісного виду. Це буде будівля з двосвітнім залом. Також відновлять скульптури, що колись символізували рільництво, промисловість та мистецтво. Біля 1000 кв.м пасажу залишатимуться виставковою площею. Вестибюльна частина відкриватиметься на три поверхи, що дасть можливість оглядати з балконів центральну частину споруди.

Автор цього проекту зазначає, що не пропонує зруйнувати будівлю, лише хоче максимум наблизити її до сучасного стилю. «Пасаж Гартенбергів має стати новітньою структурою зі старовинними класичними ознаками», - підсумував він.

Відгуки минулого

Фасад пасажу Гартенбергів розробили архітектори 1908 року в класичному стилі. Це була триповерхова будівля. Тоді квартал мав повністю закінчену структуру в планувальній системі міста. Капітальні корективи внесла Перша світова війна: 1915 року пасаж майже вщент розбомбили російські війська. І вже 1925-1926 років було відреставровано центральну частину споруди. Наступних «зовнішніх» змін пасаж Гартенбергів зазнав 1960 року – тоді відбулась новітня реконструкція: додали ще мансардний поверх і почали використовувати його виключно як торговельний комплекс.

За легендою пасаж належав двом братам Гартенбергам, хоч керував усім лише старший. Будучи заможним і прагнучи слави, він вирішив викласти підлогу пасажу срібними кронами. Із цією пропозицію він звернувся до бургомістра.Чиновник не знав, що робити. З одного боку, монети – образ цісаря, і по ньому не можна ходити. З іншого – герб імперії, об який також не бажано витирати ноги. В решті решт бургомістр дозволив це робити Гартенбергові за умови, що монети стоятимуть ребром. Хоч який би не був Гартенберг багатий, але на це йому грошей не вистачило. Купець повернувся додому ображеним. А дарма. Через десять років після суперечки Станіславів був захоплений російскими козаками і навряд чи срібні крони вдалось зберегти.

Вплив сучасності

Сьогодні точится безліч дискусій щодо реставрації пасажу. Думки громадскості та влади мають різне забарвлення і іноді, навіть, вражають своєю категоричністю. Чиновники запевняють, що не дозволять реставрувати за прийнятим проектом стародавній пасаж. Свою думку спеціально для «БудФонду» висловив Андрій Давидюк, начальник відділу збереження культурної спадщини обласної державної адміністрації: «Проведення будь-яких реставраційних робіт, а також затвердження проектів, проводяться за нашим попереднім погодженням. Але до нас ніхто не звертався, що доводить беззаконність самого заходу».

Справді ж, виготовлення проектів без згоди відділу збереження культурної спадщини - це вже порушення закону, як і те, що вирішує долю пам'ятки містобудівна рада, яка є дорадчим органом. Фахівці сперечаються, зазначаючи, що європейська практика дозволяє відновлювати пам'ятки архітектури за умови, що збереженими залишатимуться креслення та фотофіксація. А тут пропонують надто категоричні зміни.

Проти будівництва виступають і жителі Івано-Франківська: втратити історичну площу міста, будівлі якої створюють справжню европейську атмосферу, неприпустимо. Зараз питання з реконструкцію залишаеться відкритим. Щоб остаточно дозволити власникам «Мальви» провести реконструкцію необхідно подати ще низку документів. Чиновники намагаються бути нейтральними в цьому питанні, адже в кожного своя правда. Вирішуватиметься усе на громадських слуханнях. Якщо остаточним рішенням стане реконструкція пасажу, то відбудеться конкурс, де оберуть проект. Отож поки доля пасажу Гартенбергів у руках місцевої громади.

Автор: Мар'яна МАЗУР

Власнiсть: БудФонд