Івано-Франківський обласний художній музей – пам'ятка національного значення. Колись на цьому місці була усипальниця засновників Івано-Франківська – графів Потоцьких. А 1703 року тут звели костел. Проте Станіслав може цю окрасу втратити – поки що неглибокі тріщини активно руйнують стародавню будівлю.

Історія музею

Приміщення сьогоднішнього художнього музею звели далекого 1672 року. Це був костел Богоматері і Святого Святослава (в народі його ще називають Колегіатою). Будівництво костелу розвивалося швидко й успішно, якраз в той час, коли місто почало перетворюватися з дерева в камінь. Але звичний для бароко час будівництва видозмінюється у довготривалий процес, що було зумовлено вторгненням турків – закінчилося будівництво аж 1703 року. Процесом керували не прості архітектори, а військові інженери Ф.Корассіні та К.Беное. Втілення всіх задумів виражала барокова базиліка з цегли, прикрашена доричними та корінфськими колонами.

Храм зазнав реконструкцій 1737 року за наказом Юзефа Потоцького – святиню збільшили. А під час відомої пожежі 1882 року, коли місто згоріло на третину, костел також постраждав: було втрачено дах, одну з башт та розписаний купол. Частково будівлю відновили. І 1877 року інтер'єри костелу Богоматері розписує Е.Фабіанський .

Археологічні обстеження підвальних приміщень ствердили наявність у костелі трьох крипт, де відбул ис я захоронення представників роду Потоцьких та духовенства. У центральній крипті Станіславської колегіати XVII-XVIII ст оліття були поховані представники відомого шляхетного роду Потоцьких. Зокрема тут були поховані: Андрій Потоцький, син Станіслава Ревери Потоцького – засновник Станiславова (помер 1961 року), його дружина Анна з Рисінських, їхній син Станіслав – староста галицький, полковник військ коронних. Поруч з костелом 1744 року побудовано дзвінницю, що мала дзвін вагою понад дві тонни. Проте радянська влада домоглася, щоб 1962 року костел закрили, а дзвіницю на рік пізніше — зруйнували.

1979 або 1980 року (думки істориків різняться) костел було відновлено і тут відкрили Художній музей, хоча повністю відбудували дві будівлі за старими фотографіями та кресленнями аж 2000 року під час реконструкції майдану Шептицького, де, власне, і розташована будівля. Початок першої, доволі скромної за кількістю і якістю творів експозиції, поклала колекція із 1778 робіт образотворчого та народного мистецтва українських авторів, передана Краєзнавчим музеєм. Музей – скарбниця образотворчого та народного мистецтва краю. Його фонд представлено унікальними пам'ятками галицького іконопису й барокової скульптури, творчістю класиків західноукраїнського малярства.

Руйнування унікальної пам'ятки

Про можливість руйнування стародавньої історичної пам’ятки – Художнього музею – його працівники з’ясували кулька років тому, виявивши на будівлі тріщини. Тріщини почали активно прогресувати. Тоді працівники закладу провели невеличкий експеримент: вони наклеїли на тріщини папір і слідкували чи буде він здійматися, також було зроблене і фотодослідження, результати якого невтішні – стіни музею руйнуються. Людмила Яковина, заступник директора Художнього музею Івано-Франківська, розповіла кореспондентові «БудФонду»: «Це ми контрольні виміри такі наклеювали, щоб спеціально було видно, чи папірець буде здуватися. Крім того, на фото добре видно, що тріщини постійно збільшуються».

Сьогодні унікальна пам’ятка руйнується просто на очах. До всіх бід додалось ще й гниле перекриття споруди, затоплений підвал, і як наслідок – грибок. У фондах музею через цвіль та різкі перепади температури руйнуються рідкісні екземпляри художнього мистецтва. За словами Віктора Доскалюка, головного зберігача фондів Художнього музею Івано-Франківська, ці температурні зміни дуже шкідливо діють на картини і з часом, через два-три роки ґрунт почне відділятися від полотна, а тоді – розпочнеться довготривала робота реставраторів.

Всі проблеми Художнього музею чиновники знають і обіцяють допомогти. Однак, аби скласти кошторис на реконструкцію аварійної споруди, чекають на експертизу фахівців. Першопричини руйнування вже встановили. В Івано-Франківській обласній адміністрації (далі – ОДА) кажуть, що одна із причин поширення тріщин – це якраз і просідання ґрунтів, які зумовили наслідки тогорічної повені — це, запевняють, один із моментів, який був зафіксований фахівцями науково-дослідного інституту. Володимир Федорак, начальник управління культури Івано-Франківської ОДА запевнив, що на реставрацію споруди чиновники області обіцяють виділити кошти на першочергові роботи. Оскільки музей – пам’ятка національного значення – область сподівається і на допомогу з Києва.

Автор: Мар'яна МАЗУР

Собственность: БудФонд