Оборонне укріплення

Чимало про Пнівську твердиню пише краєзнавець Михайло Максим'юк. За його словами, остаточної форми замок досяг аж у XVIІ сторіччі. Навіть огляд сьогоднішніх руїн свідчить про те, що фортецю неодноразово перебудовували. В плані замок - це неправильний п'ятикутник з виступаючими наріжними оборонними вежами, котрі походять з різних часів. Зовнішні мури замку складені з ламаного каменю,  цегли - товщиною до півтора метра. Доступ до замку зі східного боку утруднював кількаметровий схил, із західного - досить глибокий рів, з двох інших сторін - розташована зовсім доступна рівнина. Отже, в обороноздатності твердині природні умови відігравали другорядну роль. Свою неприступність замок здобув завдяки створенню добре продуманої системи штучних засобів оборони. На цьому Михайло Максим'юк акцентує дуже детально. Згідно з його дослідженнями, оборонні вежі мали три яруси бійниць, стіни - два яруси: нижні для гармат, верхні для ручної вогнепальної зброї. Доступ до верхніх бійниць здійснювався по дерев'яній галереї. Потрапити в замок можна було лише через в'їздову вежу, до якої вів перекинутий через глибокий рів, нині засипаний, підйомний міст. В час небезпеки міст за допомогою підйомного механізму підіймався і служив зовнішньою брамою. Отвори, по яких проходили ланцюги підйомного механізму, добре збереглися до наших днів. В цьому ж приміщенні знаходився камін, біля якого в холодні дні грілися вартові.

Підсилював оборону в'їзду прибрамний корпус у вигляді неправильного чотирикутника, який гострим кутом виступає далеко за межі оборонної стіни. Це була трьохярусна споруда з численними бійницями. Бійниці нижнього ярусу виходили в оборонний рів, який нині майже повністю засипаний. Значно посилювали оборону замку шість веж різної конфігурації. Всі вони, крім трикутної, були трьох'ярусними з численними бійницями, а на другому і на третьому ярусі знаходяться прорізи для вікон — Кілевидна вежа до наших днів не збереглася, вона була розібрана до фундаменту ще в XIX сторіччі.

Трохи містики

Пнівський замок належить до когорти укріплень, де, за розповідями, живуть привиди. Про це укріплення розповідають чимало дивних історій. Одна із легенд про привидів-сторожів. Мешканці Пнева розповідають, що кілька років тому під час розкопок будівельникам вдалося побачити кілька дивних «істот». Цікаво, що робітники розкопали кімнату, якої нема на жодних кресленнях кам’яної споруди. За легендою, сторожі вхідної вежі ретельно перевіряли кожного відвідувача замку. А для осіб «сумнівної зовнішності» існувала окрема кімната, де відбувалися мученицькі допити. Типовим закінченням таких допитів було провалля: підлогу розсували, а людей опускали на гострі палиці. Так закінчувалися деякі відвідини Пнівського замку. Тому подейкують, що вартових і досі мучить совість за такі нелюдські вчинки та кількість невинних жертв, що вони вештаються замковими руїнами і донині.

Поширюються й інші чутки. Один із переказів розповідає, що зі замку вів підземний хід, який виходив десь на території нинішнього парку в місті Надвірна, інший, що підземний хід з'єднував замок і Скит Манявський, що дуже сумнівно, бо із Пнева до Маняви не менше 30 кілометрів. Те, що замки мали таємні підземні ходи, підтверджується дослідженнями подібних твердинь, а також конкретними випадками. До прикладу, кілька років тому у Надвірній в один із таких ходів провалився місцевий ринок. Проте, скільки таких ходів було - не відомо нікому. Кажуть, ними користувалися під час облоги, щоб викликати допомогу, а інколи і для порятунку.

Трохи фарту

Існує чимало розповідей про те, що в замку і нині можна віднайти дорогоцінні скарби, проте не всі вірять легендам. Кореспонденту порталу «БудФонд» тутешні мешканці, які висловили бажання бути не названими, розповіли одну історію. Якось група молодих хлопців гуляла старими розвалинами (років три-чотири тому). Хлопцям і на гадку не спадало шукати там якихось скарбів. Розповідають, як на їхніх очах зайшли всередину двоє молодих людей із металошукачем. За кілька секунд почулися звуки приладу. Туристи взяли лопати в руки і миттєво десь на глибині метр-півтора відкопали чимало срібних та бронзових монет. Спостерігачі були вражені.

Автор: Мар'яна МАЗУР

Власність: БУДФОНД